Українці з Польщі на фронт? Є підпис. Київ може піти ще далі...
Це точно: український закон про мобілізацію набуде чинності через місяць. Водночас, як ми чуємо, Київ може піти ще далі у забезпеченні ефективності призову. – Акт є лише першим етапом, – розповідає money.pl Олег Дубіш з Польсько-української господарської палати.
Після кількамісячної зволікання та після тисячі поправок Верховна Рада України прийняла закон про мобілізацію . Документ передбачає низку змін у чинному порядку комплектування української армії, зокрема: розширення повноважень органів влади щодо викликів онлайн.
Новий закон набуде чинності через місяць.
Відповідно до закону громадяни України віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку, повинні оновити свої дані в електронній системі. На це вони мають 60 днів. Крім того, було знижено призовний вік з 27 до 25 років , а також вилучено положення про демобілізацію солдатів після 36 місяців служби під час оборонної війни з Росією.
– Зараз в Україні все важче когось мобілізувати на службу . Звідси й зниження призовного віку. Закон зобов'язує всіх громадян України, в тому числі тих, хто тимчасово перебуває за межами країни, оновлювати свої дані. Санкція – можливість обмеження консульських послуг. Яка санкція може бути найсуворішою? Наприклад, ті, у кого закінчується термін дії паспорта та подають у звичайному порядку заявку на продовження або отримання документа, якщо вони не оновлять свої дані, не зможуть виконувати цю діяльність, - зазначає Ядвіга Емілевич, колишній урядовий уповноважений з... Участь Польщі у відбудові України.
Ці люди також можуть бути позбавлені права керування авто.
Потрібна підтримка на фронті
Українська армія потребує кількох сотень тисяч новобранців «невідкладно». Зеленський говорить про необхідність залучення до 500 тис. Люди. – Ворог переважає нас у 7-10 разів. Нестача солдатів є головною проблемою української армії, заявив командувач Оперативно-стратегічним угрупуванням на Хортиці генерал Юрій Содоль перед голосуванням у четвер у Верховній Раді України.
І тут виникає фундаментальна проблема. – З точки зору інтересів України повернення в країну є необхідним. На жаль, настрій не надто сприятливий для мобілізації . Причин багато, включно з російською дезінформацією про нібито облави та неготовність українських військових. Попереду в української держави та громадянського суспільства багато роботи. Нагадаємо також, що деякі люди їздили до Польщі неоднозначно. Чи повернуться вони в Україну? Сумніваюся, – каже Олег Дубіш, віце-президент Польсько-української господарчої палати (PUIG), який проживає в Україні.
За словами Дубіша, півмільйона призовників – це нереальна цифра. – 100-200 тисяч поки що варіант, – каже експерт.
Вигнання українців?
Реалізація положень закону про військовий обов’язок викликає питання щодо відтоку українців з Польщі, а також занепокоєння щодо стану польського ринку праці . Однак наші співрозмовники не чекають революції і наголошують, що незабаром почнуть відкриватися двері для ухилення від призову.
– Що стосується наслідків для Польщі, то я не очікую різкого впливу. У офіційно працевлаштованих у Польщі працівників паспорти не закінчуються через 60 днів, зауважує Ядвіга Емілевич.
Очевидно, що громадяни України не щодня користуються консульствами. Якщо у них є дійсні паспорти, вони не потребують регулярного відвідування закладу, тому масштаб впливу нових норм буде обмеженим. Є й друга версія, про яку часто не хочеться говорити. Рівень корупції в Україні сьогодні величезний, тому можна очікувати багато зловживань при застосуванні нових норм, - додає він.
Зокрема, екс-віце-прем’єр-міністр серед іншого каже: про підозрілі листки непрацездатності, які підтверджують нібито неможливість з’явитися на службу.
Неофіційна допомога сусідів
Емілевич зазначає, що закон не може зобов’язати іншу країну вживати активних дій щодо «сприяння» від’їзду українців на фронт. На запитання про неофіційні дії уряду з цього приводу вона відповідає дистанційно.
– На мою думку, це був би дуже небезпечний прецедент, якби ми, наприклад, надали українській владі доступ до номерної системи PESEL, яку ми видавали українським громадянам у 2022 році під час найбільшої хвилі біженців . Мені важко це уявити, – зазначає він.
– Останніми днями українські ЗМІ поширили кадри з Праги, на яких видно величезні черги до консульств. Це може бути єдиним ефектом. Я не передбачаю відтоку, – наголошує Олег Дубіш, який, на відміну від Ядвіги Емілевич, очікує неофіційних домовленостей між Києвом і урядами західних сусідніх країн щодо «мобілізації» українців, які проживають за кордоном.
Нагадаємо, за даними ЗМІ, наприкінці минулого року Естонія висловила готовність підписати з Україною угоду про репатріацію чоловіків призовного віку, які втекли з країни внаслідок російської агресії у 2022 році.
«Перший крок»
— Мені здається, що акт — це лише перший етап. Репресивний характер мобілізаційних інструментів буде більшим . Поки що йдеться про кадрову організацію, – резюмує заступник голови ПУІГ.
Закон про військовий обов’язок також викликає кілька суперечок, на що звернув увагу Юрій Орлов з агентства Gremi Personal, яке організовує роботу для українців у Польщі. Серед них він згадує, зокрема: невідповідність деяких положень Конституції України .
– У законі є нюанси, про які законодавці та українська преса замовчують. Воно передбачає скасування прав і свобод громадян України та є порушенням ст. 157 Конституції України, яка вказує на те, що конституція не може бути змінена, якщо зміни полягають у припиненні чи обмеженні прав і свобод людини, – наголошує Орлов у коментарі money.pl.
Такі нерозумні дії держави щодо покращення мобілізаційної ситуації в Україні призведуть до того, що навіть ті, хто планує повернутися в Україну, найближчим часом цього не зроблять, – додає він.
Лазівки в Законі
– Може виявитися, що лише в кількох тисяч українців у Польщі термін дії паспорта закінчується через півроку, у інших – через рік. Люди, у яких закінчується термін дії паспорта, наприклад, у 2030 році, і вони тривалий час перебувають у Польщі, можуть ще відповідати умовам для отримання громадянства , зазначає Юрій Григоренко, директор з продажу та головний аналітик Gremi Personal.
– Якщо в когось закінчився паспорт і він повинен оновити свої дані в системі прийому на роботу, вказавши свою адресу проживання в Польщі, можливо, йому відмовлять у видачі нового паспорта. Але як це буде зроблено? За декларацією? Свідоцтва про реєстрацію? Хто це перевірить? Ми цього не знаємо. Однак певно, що деякі люди нададуть адреси зі стелі, щоб уникнути малоймовірних проблем . Якщо цього буде недостатньо, сіра зона розшириться і багато людей залишаться тут нелегально. Польща не може депортувати нелегальних людей на територію, де йде війна, пояснює Григоренко.
Павел Господарчик, журналіст money.pl