П'ять років тому президент України Володимир Зеленський домігся безпрецедентного результату на виборах. Триває дискусія про те, коли закінчиться його термін. Як експерти оцінюють президентські вибори під час війни?
Формально термін повноважень Володимира Зеленського закінчується 20 травня цього року. Чергові президентські вибори мали відбутися наприкінці березня, але український парламент не призначав їх через воєнний стан, що діє в країні. Тим часом в українському суспільстві триває дискусія про те, хто має правити країною після завершення нинішнього п’ятирічного терміну президентства Зеленського.
На початку цього року лише деякі політики та коментатори наважувалися відповісти на це питання. Наприкінці лютого, коли Володимир Зеленський підсумовував два роки війни з Росією , він назвав спроби підірвати легітимність своєї влади «ворожою пропагандою». – Це не думка наших західних союзників чи будь-кого в Україні, це частина програми Російської Федерації, – сказав він журналістам. Однак на цьому дискусія з цього приводу не закінчилася.
Вибори під час війни?
На думку багатьох українських юристів, цілком зрозуміло, що Зеленський зберігатиме нинішню владу до обрання нового президента.
– У Конституції України чітко визначено : через п’ять років після вступу на посаду повноваження президента не закінчуються автоматично. Вони припиняються лише тоді, коли новообраний президент прийде до влади, тобто після виборів, розповів DW експерт з конституційного права Українського центру політико-правових реформ (ЦППР) Андрій Магера.
Крім того, зараз в Україні заборонені і президентські, і парламентські вибори, але з інших підстав. Конституція забороняє проведення парламентських виборів, а воєнний стан забороняє будь-які вибори.
Прохання про відставку
Вибори під час війни заборонені не лише для того, щоб захистити виборців від можливих загроз. – Обмежуються також деякі конституційні права і свободи: наприклад, права на свободу слова, мирних зібрань і свободу пересування. Тому неможливо гарантувати принцип загального виборчого права та вільних виборів, пояснює Андрій Магера.
Подібну позицію в березні зайняли Інститут законодавства і науково-правових експертиз НАН України та Центральна виборча комісія України.
У дебатах беруть участь не лише юристи, а й ветерани української політики, зокрема Григорій Омельченко. У середині 1990-х, як народний депутат, входив до комітету, який розробляв проект конституції. Тепер він наголошує, що не є недоглядом те, що немає чіткого регламенту щодо продовження терміну повноважень президента. Це був навіть навмисний захист . У відкритому листі до Зеленського, опублікованому в березні газетою «Україна молода», Омельченко закликає президента «не узурпувати державну владу» і добровільно піти у відставку в травні 2024 року.
Зеленський досі має потужну підтримку
На думку оглядачів, легітимність уряду Володимира Зеленського ґрунтується не лише на нормах закону, а й на підтримці українських громадян. Незважаючи на деяке зниження, він все ще досить високий . Згідно з опитуванням, проведеним у січні Українським дослідницьким центром Разумкова, главі держави довіряють 69% українців, а Зеленському не довіряють менше чверті опитаних.
Ще одне опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) на початку лютого показує: 69 відсотків вважають, що Зеленський має залишатися президентом до закінчення воєнного стану. Лише 15% підтримують проведення виборів у нинішніх умовах, а ще 10% підтримують передачу президентом повноважень спікеру парламенту Руслану Стефанчуку.
Однак директор КМІС Антон Грушецький застерігає від двох останніх сценаріїв, оскільки вони створять ще більшу загрозу легітимності влади та дестабілізацію ситуації в Україні. – Мільйони людей за кордоном, мільйони в окупації, сотні тисяч служать в армії. Якщо громадяни не зможуть взяти участь у виборах як виборці чи кандидати, це підриватиме законність результатів виборів, йдеться у ньому.
Хто може ініціювати проведення КТ?
Більшість опитаних DW юристів вважають, що Конституційний трибунал має припинити дискусію про повноваження президента та можливі вибори. – Лише Конституційний трибунал може тлумачити конституцію та перевіряти, чи відповідають їй інші закони, – наголошує Андрій Магера.
Але судді Конституційного трибуналу не можуть розглядати такі важливі питання з власної ініціативи. Не кожен може ініціювати дії Конституційного трибуналу. Його можуть закликати діяти насамперед президент, уряд, Верховний суд, група з 45 депутатів або парламентський уповноважений з прав людини. Досі ніхто з них цього не робив.
Наприкінці лютого видання "Дзеркало тижня" з посиланням на власні джерела повідомило, що відомство Зеленського опрацьовує заяву до Конституційного суду, але самостійно її подавати не наважується. Це зроблять 45 нардепів із депутатського клубу президентської партії "Слуга народу". Проте в клубі стверджують, що законність влади президента Зеленського ні в кого не викликає сумнівів .
Опозиція теж напрочуд одностайна. Представники різних політичних сил заявили, що не мають наміру звертатися до Конституційного суду і нагадали про міжпартійну домовленість про непроведення виборів до закінчення воєнного стану.
Спочатку стаття була опублікована на сайті німецької редакції DW .