Цього року, за оцінками ООН, понад 14,6 мільйона жителів України – 40 відсотків населення країни – потребуватимуть гуманітарної допомоги. В ООН також нагадують, що допомоги потребують 6,3 мільйона українців, які втекли за кордон.
Наступного понеділка Управління ООН з координації гуманітарних питань (УКГВ) спільно з Управлінням ООН у справах біженців (УВКБ) представить у Женеві план реагування на 2024 рік для України, а також для українських біженців та країн, що їх приймають у регіоні.
Удари по цивільному населенню та інфраструктурі продовжуються.
Як зазначають в ООН, січень розпочався для українців із серії російських атак із використанням ракет та дронів.
«Сім'ї по всій Україні зустрічали Новий рік під звуки сирен повітряної тривоги, ховаючись у підземних сховищах, на станціях метро чи у підвалах своїх будинків», – сказав представник УКГВ Єнс Лаєрке.
Щодня в Україні гинуть і зазнають поранень мирні жителі, нагадав він. Удари з повітря руйнують житлові будинки та найважливішу інфраструктуру. Донецька область залишилася без електрики та води, при тому, що температура впала значно нижче за нуль градусів.
Минулими вихідними обстріли українських територій тривали: 6 січня внаслідок чергової хвилі авіаударів на Донеччині загинуло близько 10 мирних жителів, п'ятеро з них – діти. 8 січня, повідомляють з УКГВ, внаслідок бойових дій у Донецькій, Дніпропетровській та Херсонській областях загинули та отримали поранення десятки мирних жителів, включаючи дітей, було пошкоджено будинки та школи.
Не забувати про українських біженців.
В ООН також закликають міжнародну спільноту не забувати про українських біженців. В УВКБ висловлюють стурбованість у зв'язку з тим, що багато з них залишаються без необхідної підтримки.
В ООН вітають рішення Євросоюзу продовжити заходи тимчасового захисту українських біженців до березня 2025 року, і при цьому наголошують, що пріоритетом мають бути зусилля, спрямовані на інтеграцію переселенців до національних систем країн, що приймають.
УВКБ провело серію опитувань, щоб визначити, з якими проблемами стикаються українці, які перебувають за кордоном.
«Опитування показали, що більшість із них, звичайно ж, сподіваються колись повернутися в Україну, але лише 14 відсотків планують зробити це в найближчому майбутньому. Це пов'язано з міркуваннями безпеки, а також з проблемами у сфері доступу до базових послуг, житла та засобів існування», – сказав Метт Солтмарш з УВКБ.
Приймаючі країни, наголошують в УВКБ, окрім надання соціальної допомоги біженцям, повинні вжити заходів, спрямованих на забезпечення їх самостійності та інтеграції у суспільство.
Основні потреби біженців – освіта, робота, медицина.
За даними УВКБ, на початку 2023-2024 навчального року лише половину дітей та підлітків з числа українських біженців було зараховано до шкіл у приймаючих країнах. Багато хто також ризикує не потрапити до школи у 2024-2025 навчальному році.
Також, згідно з аналізом УВКБ, лише близько половини українських біженців працевлаштовано. Доступ до гідної роботи – найважливіша потреба для переселенців, наголошують в ООН та наголошують на необхідності усунути існуючі перешкоди: забезпечити для біженців інтенсивне мовне навчання, відкрити для них курси підвищення кваліфікації та надати їм підтримку у пошуку роботи.
Доступ до медичного обслуговування є ще однією найважливішою проблемою. 25 відсотків біженців потребують медичної допомоги, і вони повідомляють про труднощі з доступом до національних систем охорони здоров'я», – сказав Солтмарш.
План реагування для українських біженців, який оприлюднять у понеділок, повідомив представник УВКБ, визначить ключові стратегічні пріоритети для гуманітарних організацій на наступний рік. У рамках цього плану підтримка буде надано сотням неурядових організацій, які працюють у Болгарії, Угорщині, Латвії, Литві, Молдові, Польщі, Румунії, Словаччині, Чехії та Естонії.
Ivan-Oleksandr Yakymiv
Wiceprezes zarządu SCW "Just Do It"
Krajowy Specjalista ds. Wolontariatu ONZ.
Comments